Ще один рідкісний вид

так

Додати?

Якщо це теж він, завантажити ще фото?

Host plant?

Дякую) шукаємо далі нові види!

Повезло зустріти рідкісний вид

Відео тут: https://www.facebook.com/100002041605492/videos/pcb.7593311094050194/800103968847633

Відео комахи тут : https://www.face book.com/100002041605492/videos/pcb.3695493317388377/7633055780074157

https://www.facebook.com/100002041605492/videos/pcb.7588989527815684/1002341131460080

Probably not Datonychus. Transversal band clearly distanced from humeral callus (images 2, 3). White part of scutellar macule begins not immediately behind scutellum, but distanced from it. Tibiae red. Pronotum more transverse and widened at the base. Likely Mogulones asperifoliarum.

Спробую. На жаль, настільки був переконаний в тому, що aurosparsus тут ніяк не може бути, що не повірив власним очам в прямому сенсі. І залишив його на тому ж місці як незвичайно забарвленого tristis.

Гарна знахідка. Судячи з останніх даних, вид поширюється штучними біотопами в Київській області. Якщо є можливість наберіть матеріалу, бо в колекціях України його обмаль.

Correct name is Xenocerus salamandrinus

+ https://ukrbin.com/index.php?id=379601

Дякую, це буде для мене десь 110-ий вид куркуліонід і 590-ий вид твердокрилих з території України!

вітаю з лайфером

Так

Euphorbia?

I've added Sternuchopsis nitidus

groupe Sternuchopsis nitidus (Pascoe) et omissus (Haaf) de Nouvelle-Guinée

No doubt the species in this photo belongs to the tribe Cyphicerini. I've never seen Sepiomus. If your identification is correct then Sepiomus is a subject of taxonomic publication and is to be transferred to Cyphicerini.

I don't know what is the valid name. For me it is here a Tropiphorini. I have two species of the genus : Sepiomus parallelus and S. frontalis, the both from Cambodge.

Навіть пошкоджений, він залишається ваучером. Не викидайте будь ласка.

На Salix caprea. Я зібрала, але я не фіксувала, він зараз у сухому стані і коли брала його пінцетом, то, на жаль, пошкодила ноги.
Хотіла викинути, але поки він ще в мене.

Надія, на якому виді верби спостерігали жука? Чи вдалося його зібрати для колекції?

Знайшов я цю казарку в лісі під трухлявою, що майже розложилася, колодою (швидше за все дика груша).
Перебувала вона в анабіозі, але через декілька хвилин ожила.

Схоже у вас вже травень, такі жуки в розпал весни трапляються

No, I don't know despite the old key of Voss (1925) and an his short article in 1926. I have 3 specimens from the same locality

Nice species! Have you any idea of what the species is? I could ask Ann Cabras to check.

Ця особина була на лисках травянистих рослин у підліску. Рослини не квітнули, тому й не звернув увагу на них.
Інша особина цього ж виду
https://www.ukrbin.com/show_image.php?imageid=293467
лізла по стовбурові дерева, здається дуба.

Це було дерево, чагарник чи трав'яниста рослина? Може у Вас є дані, які дерева та чагарники трапляються в цій точці?

На жаль, не пригадую та й на інших фото не видно цілих листків.

Василь, можете пригадати на якій рослині жук сидів? Може зберіглося некадрована світлина де видно листя?

Жук був в пачці макаронів з Іспанії.

дякую, чудуво!

Прошу вибачення, це все Protapion - див., наприклад, форму голови і передньоспинки

Зазвичай такі маленькі жуки випадають з поля зору як спостерігачів, так і деяких спеціалістів, які не проводять цілеспрямованих пошуків на кормових рослинах, наприклад. Хоча даний вид можна дійсно вважати досить рідкісним.

Я Вас розумію, нічого страшного. Часто фото-задокументованих знахідок достатньо для регістрації виду. Проте не всі, як Ви висловилися, науковці визнають фото-регістрацію в повній мірі науковою.
Стосовно нашого конкретного випадку, судячи з усього, цей вид уже деякий час (можливо навіть досить тривалий) присутній на материковій частині України. Дякуючи Вашим знахідкам, ми дізналися що він успішно виживає і розмножується в умовах Київської області як мінімум впродовж чотирьох років. Мабуть це має бути десь відображено хоча б на просторах мережі. Аграрії повинні бути підготовлені :)

Улюбленою кормовою рослиною цього жука є буряки. Тому шукати його потрібно на полях, що засіяні саме цією кормовою культурою. Там вони повинні бути. Я думаю що аграрії, про масовий ріст популяції цього довгоносика, якщо він відбудеться , науковців повідомлять.

Я думає що в подальших ентомологічних зборах, що будуть проводити науковці, цей вид довгоносиків повинен бути присутнім. Тоді ми впевнено скажемо що це саме Lixus scabricollis.
На жаль в мене відсутня практика збору подібних зразків . Тут виникаю багато питань по організації самого збору, а також по способу передачі зразків науковцям.

Дякую за інформацію. До речі на Ай-натуралісті ще не було жодного спостереження цього виду. На основі цих даних і ґрунтується моє припущення про те, що цей довгоносик може бути рідкісним..

Трохи "погортав" деяку літературу. Не такий він і "миролюбивий", як мені здалося при поверхневому аналізі. Можливо, варто поінформувати громадськість.

Це досить характерний маленький вид роду. Гадаю, Ваших фото цілком достатньо, щоб його впізнати, навряд-чи деякі дрібні ознаки Ваша камера зможе помітити. Або зібрати й передати в Інститут Зоології, як радить Микола.
Живе на деяких сухолюбних Myosotis на піщаних місцях. В кінці травня-червні, коли з'являються молоді імаго, місцями досить чисельний (я про Чернігівське Полісся) на кормових рослинах. Восени за теплої погоди літає (на відміну від більшості видів роду), трапляється в різних місцях, навіть на деревах. Можливо, в цей період (або рано навесні) відбувається копуляція і відкладення яєць.

В ідеалі б мати жука зібраним і змонтованим.

Добрий день. Якщо я не помиляюся цей вид довгоносика доволі-таки рідкісний. Скажіть будь ласка, яких ознак на даних фото не вистачає для більш точної його індентифікації ??

Це теж він, до речі.

Нема за що, це ж дуже приємно - ділитися чимось з іншими... Сергію, передайте (чи перешліть), будь-ласка, зібраних жуків Віталію Назаренко (він є на сайті), якщо це можливо. Якщо ні - ми будемо раді побачити нові фотознімки, щоб дізнатися, наскільки стабільна і чисельна популяція цього найвірогідніше завезеного до Украни виду. Мені він достовірно був відомий лише з Севастополя (берег моря, на Beta maritima). Інша найближча локація - Австрія. Можливо, колеги мене доповнять, якщо мають додаткову інформацію.
Живиться переважно саме буряками - дикорослими і культивованими, переважно за їх відсутності може переходити на інші лободові. Він невеличкий за розміром (певно один з найменших видів роду на континенті), тому, гадаю, не дуже шкідливий

Коли я рвав буряки, то знайшов близько десяти особин цих жуків. За формою тіла ці жуки виділялися від решти мені уже знайомих довгоносиків. Усі вони були здебільшого чорного та червонуватого кольору та відносно маленького розміру.
Я б ніколи б не подумав, що це якийсь новий вид для мого регіону. Звичайно, мені потрібно буде ще раз уважно обстежити ділянку, де були буряки, може знайду і сфотографую іще декілька особин цього виду.
До речі, якими рослинами, окрім буряків, може харчуватися цей довгоносик ??
Я вам вдячний за визначення та інформацію..

Несподівано! Трохи здивували нещодавні фото-знахідки з Австрії, але Київ... Хто наступний з Західного Середземномор'я? L. juncii (як і L. scabricollis, до речі) видається характерним видом морського й середземноморського клімату. Здається, він повільно просувається в східному напрямку, можливо, завдяки потеплінню зимових сезонів.
З іншого боку, L. linearis давно чудово себе почуває на Поліссі, хоча й не дуже поспішає далі на схід чи південь.
До автора спостереження маленьке прохання і надалі не забувати про цих маленьких жуків на буряках.

От на цих мальвах жуки і живуть, потім перелізли на стіну

Хочу уточнити відносно мальв... Мальв біля стіни не було... вони були трохи далі.

Ні. Він був на стіні огорожі стадіону.

чи були там поруч мальви?

Curculio venosus or pellitus

Curculio venosus or pellitus

Curculio venosus or C. pellitus

cf. C. venosus (not venustus) or C. pelltus

cf. C. venustus or C. pellitus